Характеристика Тома Сойера. Том Сойер - обычный ребенок из благополучной семьи

Том Сойер и Гекльберри Финн

ТОМ СОЙЕР И ГЕКЛЬБЕРРИ ФИНН (англ. Tom Sawyer, Hucklberry Finn) - герои романов Марка Твена «Приключения Тома Сойера» (1876) и «Приключения Гекльберри Финна» (1884). Двенадцатилетние мальчишки, жители маленького провинциального американского городка Санкт-Петербург, товарищи по играм и забавам, которые то и дело рождает их неуемная фантазия. Т.С. - сирота. Его воспитывает сестра покойной матери, благочестивая тетушка Полли. Мальчишке совершенно неинтересна та жизнь, которая течет вокруг, но он вынужден соблюдать общепринятые правила: ходить в школу, посещать церковную службу по воскресеньям, аккуратно одеваться, хорошо вести себя за столом, рано ложиться спать - хотя то и дело нарушает их, вызывая негодование тетушки. Предприимчивости и изворотливости Тому не занимать. Ну кто еще, получив в наказание задание побелить длиннющий забор, смог бы повернуть дело так, что забор покрасят другие мальчишки, да к тому же оплатив право принять участие в столь увлекательном мероприятии «сокровищами»: кто дохлой крысой, а кто обломком зубной гуделки. Да и получить Библию в награду за превосходное звание ее содержания, на деле не зная ни строчки, тоже далеко не каждый сумеет. А вот Том смог! Разыграть кого-либо, одурачить, придумать что-нибудь необычное - это стихия Тома. Много читая, он стремится и собственную жизнь сделать такой же яркой, как та, в которой действуют герои романов. Он пускается в «любовные приключения», устраивает игры в индейцев, пиратов, разбойников. В какие только ситуации ни попадает Том благодаря своей бьющей ключом энергии: то ночью на кладбище становится свидетелем убийства, то присутствует на собственных похоронах. Иногда Том и в жизни способен на почти героически поступки. Например, когда принимает на себя вину Бекки Тэчер - девочки, за которой неловко пытается ухаживать, - и выдерживает порку учителя. Он обаятельный парень, этот Том Сойер, но он дитя своего времени, своего города, привыкший вести двойную жизнь. Когда надо, он вполне способен принять образ мальчика из приличной семьи, понимая, что так поступают все. Совсем иначе дело обстоит с ближайшим другом Тома, Геком Финном. Он сын местного пьяницы, которому нет никакого дела до ребенка. Гека никто не заставляет ходить в школу. Он полностью предоставлен сам себе. Мальчишке чуждо притворство, а все условности цивилизованной жизни просто невыносимы. Для Гека главное - быть свободным, всегда и во всем. «Ему не надо было ни мыться, ни надевать чистое платье, а ругаться он умел удивительно. Словом, у него было все, что делает жизнь прекрасной», - заключает писатель. Гека бесспорно привлекают занимательные игры, выдумываемые Томом, но дороже всего Геку личная свобода и независимость. Утратив их, он чувствует себя не в своей тарелке, и именно ради того, чтобы вновь обрести их, Гек во втором романе уже один предпринимает опасное путешествие, навсегда покидая родной город. В благодарность за спасение от мести индейца Джо вдова Дуглас взяла Гека на воспитание. Слуги вдовы умывали его, причесывали гребнем и щеткой, каждую ночь укладывали его на отвратительно чистые простыни. Ему приходилось есть при помощи ножа и вилки и посещать церковь. Несчастный Гек выдержал лишь три недели и исчез. Его искали, но без помощи Тома вряд ли смогли бы найти. Тому удается перехитрить простодушного Гека и вернуть его на какое-то время к вдове. Тогда Гек мистифицирует собственную гибель. Сам же садится в челнок и плывет по течению. Во время путешествия Гек тоже переживает немало приключений, проявляет находчивость и смекалку, но уже не от скуки и желания поразвлечься, как раньше, а в силу жизненной необходимости, прежде всего ради спасения беглого негра Джима. Именно способность Гека думать о других делает его образ особенно привлекательным. Наверное, поэтому сам Марк Твен видел в нем героя XX века, когда, с точки зрения писателя, уже не будет расовых предрассудков, нищеты и несправедливости.

Лит.: Мендельсон М. Марк Твен. М., 1958; Ромм А. Марк Твен и его книги о детях. Л., 1958; Фонер Ф. Марк Твен - социальный критик. М., 1961.

Все характеристики по алфавиту:

Біографія та цікаві факти з життя Тома

Том Сойєр - герой романів Марка Твена «Пригоди Тома Сойєра» (1876) та «Пригоди Гекльберрі Фінна» (1884). Цей персонаж постає у вигляді дванадцятирічного хлопчика, який є жителем маленького провінційного американського містечка Сейнт-Пітерсбург на Міссісіпі. Він є сиротою, однак його виховує сестра покійної матері, благочестива тітонька Поллі. Хлопчику абсолютно нецікаве те життя, яке тече навколо, але він змушений дотримуватися загальноприйнятих правил: ходити в школу, відвідувати церковну службу по неділях, акуратно одягатися, добре поводитися за столом, рано лягати спати. Не дивно, що він раз у раз порушує ці ненависні правила, чим викликає обурення та гнів суворої тітки.

Риси характеру Тома

Заповзятливості та спритності Тому не позичати. Ну хто ще, отримавши в покарання завдання побілити довжелезний паркан, зміг би повернути справу так, що паркан пофарбують інші хлопчаки, та до того ж сплативши право взяти участь у настільки захопливому заході дитячими «скарбами», наприклад, дохлим щуром. Та й отримати Біблію в нагороду за чудове знання її змісту, на ділі не знаючи жодного рядка, теж далеко не кожен зможе. А ось Том зміг! Розіграти кого-небудь, обдурити, придумати що-небудь незвичайне - це стихія Тома. Багато читаючи, він прагне і власне життя зробити таким самим яскравим, як і життя героїв книжкових романів. Він пускається в «любовні пригоди», влаштовує гри в індіанців, піратів, розбійників. В які тільки ситуації ні потрапляє Том завдяки своїй кипучій енергії: то вночі на цвинтарі стає свідком вбивства, то присутній на власному похороні.

Том Сойєр - герой свого часу?

Том Сойєр - у міру хуліганський трієчник, раздолбай і неслух. Але при цьому мужній і добросердий хлопчина: згадаймо, як він абсолютно безкорисливо врятував від незаслуженої петлі нешкідливого п’яницю Мефа Поттера й не побоявся при цьому накликати на себе гнів місцевого відморозка на прізвисько Індіанець Джо. Це не єдиний героїчний вчинок в житті Тома. Він також здатний поводитися як справжній джентльмен. Наприклад, коли бере на себе провину Беккі Тетчер - дівчинки, за якою ніяково намагається доглядати - і витримує прочуханку вчителя.

Він привабливий хлопець, цей Том Сойєр, але він дитя свого часу, свого міста, тому звик жити подвійним життям. Коли треба, він цілком здатний прийняти образ хлопчика з пристойної сім’ї, розуміючи, що так чинять усі. Уявлення Тома про моральність по-дитячому невизначені, але він аж ніяк не зазіхає на суспільні норми.

Отже, історія Тома Сойєра - це сонячні спогади про щасливе дитинство, яким і відповідає образ головного героя оповідання. «Але ж Том Сойєр просто псалом, перекладений прозою, щоб надати йому більш мирську зовнішність», – писав Марк Твен в кінці 1880-х рр. До цього часу він вже цілком усвідомлював, що ідилія в Америці існувала тільки для хлопчиків у віці Тома Сойєра та зникала разом з їхнім дитинством.

Анкета-характеристика Тома Сойєра

Ім’я: Том Сойєр

Герой книжки: «Пригоди Тома Сойєра» Марка Твена

Вік: 10-12 років

Національність: американець

Освіта: звичайна школа, недільна школа

Батьки: сирота, виховує тітка Поллі

Портрет: хитрий та розумний хлопчик, який закоханий в дівчинку Беккі Тетчер. Оскільки він відвідує недільну школу, то поклявся ніколи не обманювати.

Ставлення до друзів: відданий у дружбі.

Пригоди: фарбування паркану, становлення свідком бійки на цвинтарі, суд, блукання в печері разом з Беккі Тетчер.

Характеристика та опис Тома Сойєра

Які риси характеру притаманні Тому Сойєру? Як позитивні, так і негативні, адже Том - звичайний хлопчисько, якому властиві не тільки гідності, а й недоліки.

Позитивні риси характеру Тома

• життєрадісність, оптимізм
• заповзятливість
• наявність гарних організаторських здібностей
• енергійність
• винахідливість
• доброта
• щирість
• співчутливість
• шляхетність душі
• романтичність
• витримка, витривалість
• мужність, відвага, хоробрість
• порядність
• вміння орієнтуватися та знаходити вихід у складних ситуаціях
• дотепність
• кмітливість
• тямущість
• справедливість
• вміння жартувати
• начитаність

Негативні риси характеру Тома

• неслухняність
• схильність до хуліганства
• надмірна самовпевненість
• безпечність
• легковажність
• схильність до ризикованої поведінки
• здатність до здійснення відчайдушних вчинків
• байдужість до переживань рідних
• наявність шкідливих звичок (паління)

Нейтральні риси характеру Тома

• хитрість
• схильність до фантазування, мрійливість

Порівняльна характеристика Тома Сойєра та Гекльберрі Фінна (Гека)

Аналіз роману Марка Твена «Пригоди Тома Сойєра»

Мабуть, немає в світі більш-менш грамотної людини, яка не читала б роману знаменитого американського прозаїка Марка Твена. Він створив чимало чудових творів, таких як «Пригода Гекльберрі Фінна», «Принц і жебрак», «Жанна Д’арк» та інші. Але саме «Пригоди Тома Сойєра» найкраще знають і люблять дорослі і юні читачі в усьому світі. У чому ж секрет такої великої й тривалої популярності? Мені здається, що він полягає у величезній чарівності, яким талановите перо автора наділило образ цього неспокійного, невгамовного хлопчика.

Образ Тома Сойєра у світовій літературі

У світовій літературі існує безліч образів хлопчаків-шукачів пригод, але герой Твена неповторний і своєрідний. На перший погляд, це абсолютно звичайний хлопчисько з маленького провінційного американського містечка. Подібно тисячам і мільйонам своїх сусідів, Том не любить виконувати домашні обов’язки, терпіти не може відвідувати школу, вважає за краще ошатному костюму потертий одяг, а щодо взуття, то і зовсім намагається обходитися без нього. Відвідування ж церкви, і особливо недільної школи, для нього є справжніми тортурами.

У Тома маса друзів, таких же шалапутів, як і він сам. Його недурна голова постійно забита всілякими фантазіями й вигадками. Швидше за все, якби батьки хлопчика були живі, він ріс би більш слухняним і менш норовливим. Старій діві тітоньці Поллі, при всьому її намаганні, ніяк не вдавалося впоратися з непосидючим племінником, довіреним її турботам. Але саме ця свобода дозволила Тому залишатися щирим, безпосереднім, органічним підлітком. Зрозуміло, йому притаманне лукавство, він без жодних докорів сумління може збрехати, «стягнути» ласощі без дозволу, але при всьому цьому, на нього майже неможливо розсердитися.

Том - особливий герой

На перший погляд, Том Сойєр такий же рядовий хлопчина, як і більшість його однолітків. І все ж, він є особливим героєм, оскільки Твен наділив його всіма найчудовішими якостями, які тільки можуть бути притаманні підлітку.

Том ніжно любить тітоньку Поллі. Не вміючи втихомирювати свої нахили, хлопчик, проте, переживає, якщо бачить, що доставляє тітці занепокоєння та засмучення. Тому властиве почуття справедливості. Від не терпить облуди, лицемірства, нещирості. Саме тому слухняний братик Сід часто стає об’єктом неприязні Тома. Часом на хлопчика знаходить бажання стати доброю, «правильною» дитиною, не його вина, що йому найчастіше не вдається приборкати свій невгамовний характер. З усіма хлопцями на світі Тома Сойєра ріднить те, що він не терпить нудьги, рутини, одноманітності. Зубріння, смутному знаходженню на церковній службі він завжди вважатиме за краще порку або інше фізичне покарання. Це жива, вразлива натура з багатою уявою. Далеко не всякий дорослий чоловік здатний визнавати свою неправоту, Тому ж це під силу. Розкаявшись в своїй втечі з дому, хлопчик переконує друзів повернутися в місто.

Образ Тома Сойєра

У Тома Сойєра безліч непересічних рис характеру. Одна з них - його підприємливість. Епізод з забором недарма став хрестоматійним. Тут хлопчик проявляє незвичайні здібності психолога, організатора. Лідерські якості взагалі властиві Тому. Йому легко вдається надихати на ризиковані вчинки своїх менш винахідливих і хоробрих приятелів. Том здатний від щирого серця співчувати тим, хто незаслужено терпить образу, несправедливість. Попри страх перед індіанцем Джо, Том разом зі своїм нерозлучним другом Гекльберрі Фінном, ризикуючи життям, рятує невдачливого Меффа Поттера, давши свідчення в суді. На такий сміливий вчинок, що здійснив сповнений співчуття хлопчик, здатний далеко не кожен дорослий чоловік. Це, на мій погляд, справжній героїзм.

Інший епізод, який показує нам Тома з найкращої сторони, це сторінки про те, як він заблукав у печері з Беккі Тетчер. Хлопчикові вдалося зберегти холоднокровність, знайти вихід, при цьому ще постійно підтримуючи, втішаючи й підбадьорюючи дівчинку. У фіналі Том допомагає знешкодити зграю бандитів і врятувати життя добропорядної городянки.

Висновок

У фіналі автор винагороджує свого героя. Том стає багатієм, героїчною особистістю, заслуговує повагу найвидатніших городян. Однак навіть це, останнє, випробування хлопчик проходить блискуче. Він не стає зарозумілим, не хизується своїм героїзмом і багатством. Це, як і раніше, безпосередній, повний чарівності підліток.

Прощаючись з ним, читач залишається переконаний, що Том Сойєр збереже всі свої кращі риси, стане прекрасною людиною і, перетворившись у дорослого чоловіка, зробить ще чимало чудових вчинків.

Отже, головний герой пригодницької повісті Марка Твена Том Сойєр - простий хлопчик, бешкетник і пустун, його життя повне пригод, світла і радості. Він вміє побачити в буденному незвичайне та отримує задоволення від свого життя. Саме тому він є моїм улюбленим літературним героєм.

Таким чином, через образ Тома Сойєра зобразив самого себе у дитинстві. Оскільки до повісті увійшли події, які колись сталися з майбутнім письменником, її можна назвати автобіографічною..

Томас "Том" Сойер то и дело попадает в различные передряги. Отправляясь на поиски клада, Том своими глазами видит, как совершается убийство. Впоследствии он помогает властям разоблачить преступника. Он убегает из дома и живет на необитаемом острове. Он "гуляет" на собственных же похоронах. Три дня и три ночи голодный Сойер скитается по пещере и находит выход только благодаря своему неиссякаемому оптимизму…

Сойер – главный герой романа Марка Твена (Mark Twain): "Приключения Тома Сойера" ("Adventures of Tom Sawyer") 1876-го. Сойер также появляется в трех других романах Твена: "Приключения Гекльберри Финна" ("Adventures of Huckleberry Finn") 1884-го, "Том Сойер за границей" ("Tom Sawyer Abroad")1894-го и "Том Сойер – сыщик" ("Tom Sawyer, Detective") 1896-го.

Сойер участвует в действиях, по крайней мере, трех незаконченных произведений Твена: "Гек и Том среди индейцев" ("Huck and Tom Among the Indians"), "На школьном холме" ("Schoolhouse Hill") и "Заговор Тома Сойера" ("Tom Sawyer"s Conspiracy"). Все три эти работы были опубликованы после смерти писателя, однако только в "Заговоре Тома Сойера" сюжет изложен полностью. От двух других книг Сойер отрекся, написав всего по паре-тройке глав для каждой из них.

Вероятно, свое имя литературный персонаж получил в честь реально существовавшего Тома Сойера, жизнерадостного и видного пожарного, с которым Твен познакомился в Сан-Франциско (San Francisco, California), где писатель работал репортером в газете "San Francisco Call". Твен слушал забавные истории пожарного Сойера о его юности с огромным интересом и время от времени что-то записывал в свой блокнот. Сойер заявил, что в один прекрасный день Твен подошел к нему и сказал, что собирается рассказать о днях жизни Сойера в своей книжке. Пожарный согласился, но только при условии, что его имя не будет запятнано на страницах романа.

Твен же признался, что создавал образ персонажа, складывая воедино характеры трех людей. Двумя другими были Джон Б. Бриггс (John B. Briggs), скончавшийся в 1907-м, и Уильям Боуэн (William Bowen), умерший в 1893-м. В качестве третьего реального образа Твен выбрал самого себя. Затем еще позднее писатель поменял свои "показания", и утверждал, что Том Сойер – полностью плод его воображения. На этот выпад Роберт Грэйсмит (Robert Graysmith) заявил, что Твену, великому апроприатору, просто нравилось притворяться, что его персонажи вытекали целиком и полностью из его богатого воображения.

Как бы то ни было, на страницах романов Том предстает полным энергии и остроумия мальчиком, только-только начавшим идти по тропе подросткового возраста. Предприимчивый Сойер остался сиротой, и его воспитанием занимается тетя Полли (Polly), суровая и чопорная христианка. Полли – сестра покойной матери Тома – изучила Святое Писание, в котором обнаружила, что не наказывать ребенка и "жалеть розги", означает намеренно портить его характер. На воспитании у тетушки Тома были также его сводный брат Сид (Sid) и кузина Мэри (Mary). Прикидывающийся паинькой Сид готов при любом случае донести на Тома, тогда как Мэри отличают доброта и терпеливость. Об отце Сойера не упоминается ничего. Однако у Тома есть еще одна тетка, Салли Фелпс (Sally Phelps), живущая в Пайксвилле (Pikesville).

Из романов Твена выясняется, что лучшие друзья Сойера – Джо Харпер (Joe Harper) и Гекльберри Финн. В "Приключениях Тома Сойера" писатель раскрывает, что Том страстно влюблен в свою одноклассницу Ребекку "Бекки" Тэтчер (Rebecca "Becky" Thatcher). Твен наделяет своего героя, беззаботного мальчика с веснушками и штанами на помочах, склонностью к приключениям и авантюрам. Сойер, как большинство ребят-сорванцов, вовсе не хочет прокисать в школе, а жаждет романтики – жаждет продемонстрировать читателю, каким замечательным было детство в середине 19-го века.

Том Сойер (персонаж)

Том Сойер присутствует в, по крайней мере, ещё трёх незаконченных произведениях Марка Твена - «На школьном холме» (англ. Schoolhouse Hill ), «Заговор Тома Сойера» (англ. Tom Sawyer"s Conspiracy ) и «Гек и Том среди индейцев» (англ. Huck and Tom Among the Indians ). И хотя все три незаконченные работы были изданы после смерти автора, только «Заговор Тома Сойера» может похвастаться законченным сюжетом , так как Твен забросил остальные две работы, успев закончить всего несколько глав.

Имя выдуманного персонажа могло быть взято у реального человека по имени Том Сойер , с которым Твен познакомился в Сан-Франциско , Калифорния , где Марк Твен работал репортёром «San Francisco Call». Характер персонажа был списан с трёх мальчиков, с которыми был знаком Марк Твен, пока рос.

Описание персонажа

Том Сойер – предприимчивый, игривый мальчишка, настоящий хвастун, обожающий красоваться перед другими ребятами. Исходя из намёков Твена, Тому примерно 12 лет. Том олицетворяет собой беспечность и замечательный мир детства середины 19 века. Его лучшие друзья – Джо Гарпер и Гекльберри Финн. Когда-то был влюблен в Эмми Лоренс, но позже её место в сердце Тома заняла Ребекка Тетчер (Бекки). У него есть сводный брат Сид, двоюродная сестра Мери и тётя Полли. Том сын покойной сестры тети Полли. Несмотря на непоседливый характер, Том очень много читает, предпочтение отдает приключенческой литературе.

Цитаты

• - Почему вы опоздали, Томас Сойер? - Я остановился поговорить с Гекльберри Финном.
• - Хочешь, поколочу?
• - Ты трус и щенок. Вот скажу моему старшему брату, чтоб он тебе задал как следует, так он тебя одним мизинцем поборет.
• - Я всех прощаю, Сид. (Стон.) Так и скажи им, Сид. А еще, Сид, отдай мою оконную раму и одноглазого котенка этой новой девочке, что недавно приехала, и скажи ей…
• - …Церковь дрянь по сравнению с цирком. В цирке все время что-нибудь представляют. Когда я вырасту, то пойду в клоуны.
• Некоторые даже предсказывали, что быть ему [Тому] президентом, если его до той поры не повесят.

Примечания

Том Сойер - энергичный, остроумный, предприимчивый мальчик двенадцатилетнего возраста, сирота которого воспитывает тетя Полли. Тетя Полли - в общем то, добрая, но при этом строгая и чопорная женщина, которая считает, что ее христианский долг - наказывать ребенка для его же блага: "...Ибо сказано в Писании, что кто жалеет розг - тот портит ребенка". Кроме Тома, тетя Полли воспитывает Сводного брата Тома Сидди, паиньку и ябеду, и кузину Тома Мэри, добрую и терпеливую девушку. Том и Сидди испытывают взаимную неприязнь из-за различий в характерах и взглядах на жизнь и ее правила, вследствие которых Сидди любит наябедничать тете на Тома.
В романе описываются разнообразные приключения Тома и его друзей на протяжении нескольких месяцев. В ходе этих приключений он успевает стать свидетелем убийства и разоблачить убийцу, обручиться с девочкой-одноклассницей, убежать из дома и пожить на необитаемом острове, присутствовать на собственных похоронах, заблудиться в пещере и благополучно выбраться из неё, а также найти драгоценный клад.
Том олицетворяет собой беспечность и замечательный мир детства середины XIX века. Его лучшие друзья - Джо Гарпер и Гекльберри Финн. Когда-то был влюблен в Эмми Лоренс, но позже её место в сердце Тома заняла Ребекка Тэтчер (Бекки).
Характер Тома как нельзя лучше раскрыт в первой главе, в которой Том, в наказание за то, что накануне вместо посещения школы ходил купаться в реке, осужден тетей Полли на побелку длинного забора в субботу - выходной день, на который у остальных мальчиков намечены веселые игры. С тоской подумав о том, как остальные ребята будут издеваться над тем, что он вынужден работать, Том стал изобретать план того, как избавиться от обязанности хоть ненадолго. Он рассчитал, что за "сокровища" из недр его кармана, вроде дохлой крысы на веревочке (чтобы удобно было ее крутить) или ничего не открывающего ключа он может купить лишь малую толику свободы. Печально размышляя, Том заметил приближающегося Бена, задираний которого Том никак не желал терпеть. Единственный способ для Тома сохранить свою честь был притвориться, что он работает по собственному желанию. Когда Бен попытался дразнить Тома, тот в высшей степени удивленно поинтересовался, что именно Бен считает работой и заявил, что чуть ли не упрашивал тетю доверить ему такое ответственное задание. Хитрость привела к тому, что Бен, а за ним и другие мальчишки, стали просить о возможности побелить, и Том с удивлением вывел некую формулу из области человеческой психики: если дело, какое бы трудное, не оплачивается, то оно интересно, потому что оно - хобби. Стоит же предложить за это дело плату - как оно становится работой и теряет свою заманчивость.